157 років тому 1863 р. було видано Валуєвський циркуляр.

Один із найбільших юридичних злочинів, вчинених Російською імперією щодо українців, який мав на меті придушити антицарські настрої на наших землях та зростання національної самосвідомості українців.

Це таємне розпорядження уряду царської Росії про заборону випускати українською мовою букварі, навчальні посібники, періодичну пресу, наукові видання. Виняток робився лише для художніх творів, проте цензура під різними приводами обмежувала їх друкування.

Автор циркуляра – міністр внутрішніх справ Петро Валуєв стверджував, що «ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може».

Наступним дискримінаційним кроком царського уряду в цьому напрямі був Емський акт 1876 року. Майже півстоліття тривала боротьба української громадськості за скасування українофобських заборон.

Чи мова має значення? Безперечно, МАЄ. Мова — це кордони України, вона є була і буде визначенням стратегічного розвитку країни та життя на десятки, а то й сотні років. Фактично два тижні тому ми знову протистояли проти ганебного законопроєкту представників чинної влади щодо утиснення української мови і голосування за черговий валуєвський циркуляр відтермінували до осені.

Боротьба триває!

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*